1. Підготовка до здачі клінічного матеріалу для ПЛР-діагностики включає кілька основних правил:
- протягом доби утриматись від застосування місцевих препаратів і процедур;
Бажано:
- протягом 3 діб утримуватися від незахищеного статевого життя, прийому алкоголю;
- обстежитися до або не раніше 14 діб після закінчення курсу антибактеріальної, анти- грибкової терапії, якщо інше не рекомендовано Вашим лікарем.
2. Для діагностики інфекцій використовують різний клінічний матеріал –зішкріб або мазок зі слизових оболонок, сечу, секрет передміхурової залози, сперму тощо. Вибір матеріалу залежить від діагностичної мети і статі. Для ПЛР-досліджень використовують біологічний матеріал:
Сеча:
Для чоловіків.При сечовипусканні необхідно повністю відтягнувши шкірну складку, звільнити зовнішній отвір сечовипускального каналу. Для аналізу відбирають першу порцію ранішньої сечі у кількості 15–25 мл в спеціальну суху стерильну ємкість на 50–100 мл.
Для жінок.З метою запобігання потрапляння в сечу виділень з зовнішніх статевих органів забір першої порції ранішньої сечі (15–25 мл) в спеціальну суху стерильну ємкість на 50-100 мл проводиться після їх ретельного туалету. Щоб не відбулося контамінації сечі виділеннями з піхви бажано перед збором матеріалу в піхву закладати тампон. Також не слід проводити забір сечі під час менструації.
Спинномозкова рідина:
Спинномозкову рідину у кількості не менше 1 мл збирають, використовуючи одноразову голку, в одноразові пластикові стерильні пробірки об’ємом 1,5 -2,0 мл.
Слізна рідина:
Слізну рідину у кількості не менше 0,5 мл збирають, використовуючи одноразові пластикові піпетки, в одноразові стерильні пластикові пробірки об’ємом 1,5 або 2,0 мл. Для посилення сльозовиділення проводять провокацію сльозоточивою речовиною (зазвичай використовують нашатирний спирт).
Сперма:
Отримання сперми здійснюють в спеціальну суху стерильну ємкість на 50-100 мл.
Біопсійний та аутопсійний матеріал:
Матеріал забирають із зони ймовірного місцезнаходження збудника інфекції, з пошкодженої тканини або з прикордонної з пошкодженим місцем ділянки.
Шматочки тканини діаметром не більше 5 мм розміщають в одноразову стерильну пробірку об’ємом 2 мл з транспортним середовищем, яку щільно закривають. Макроаутоптат розміщають в контейнері з фізіологічним розчином або спеціальним транспортним середовищем.
Виділення кон’юнктиви:
Матеріал забирають сухим стерильним ватним тампоном на пластиковій основі під місцевою анестезією (2 краплі розчину декаїна) . Відтягнувши нижню повіку, обертальними рухами проводять зонд 4-5 разів по кон’юнктиві , захоплюючи зовнішній та внутрішній кути ока.
Після взяття матеріалу тампон ( робочу частину зонда з ватним тампоном ) поміщають в одноразову стерильну пробірку з кришкою об’ємом 2 мл , що містить відповідне транспортне середовище . Після його занурення акуратно обламують пластиковий стрижень на відстані не більше 0,5 см від робочої частини і залишають робочу частину зонда з матеріалом в транспортному середовищі . Пробірку щільно закривають кришкою.
Харкотиння:
Забір матеріалу здійснюють у кількості не менше 1,0 мл в одноразові мірні стерильні ємкості з широким отвором і кришками об’ємом не менше 50 мл.
Слина:
Перед отриманням слини проводять триразове полокання порожнини рота фізіологічним розчином. Слину забирають в кількості не менше 1,0 мл в одноразові стерильні пластикові пробірки об’ємом 2 мл. Пробірку щільно закривають кришкою.
Матеріал ерозивно-виразкових елементів (везикул та пустул):
Перед забором матеріалу шкірні елементи очищують ватним тампоном, змоченим ефіром або спиртом, потім проколюють їх біля основи стерильною голкою. Для прискорення надходження матеріалу елемент зверху натискають пінцетом. Кірку або верхню частину везикул відокремлюють від шкіри голкою, скальпелем. Матеріал на дослідження вносять в пробірку з транспортним середовищем.
Важливо пам’ятати, є неприйнятним використання багаторазових ножиць для обрізання робочої частини зонда – це може призвести до перехресної контамінації клінічним матеріалом і, як наслідок, отримання помилково-позитивних результатів.
3. Пробірки з матеріалом щільно закривають кришкою, не торкаючись її внутрішньої поверхні, та не допускаючи зазору її внутрішньої частини,маркірують, упаковують, оформляють належним чином направлення і доставляють в лабораторію.